Розвиток креативності педагога-вихователя як складова педагогічного зростання та виховання дітей

 У статті розглянуто  поняття «креативність», а також використання андрагогічних підходів розвитку креативності класного керівника та вихователя у загальноосвітньому  навчальному закладі, що виступає важливим чинником у процесі педагогічного зростання та формуванні творчих здібностей дітей. Зокрема, наводяться приклади застосування вправ на розвиток креативності.

 The definition of "creativity" was studied in this article and also was studied use  of   andragogics approaches in  development of a head  teacher and an educator at comprehensive educational institution, that is important  factor in the process of pedagogical progress and forming creative skills of children.

Ключові слова: творчий потенціал, розвиток, творчість, активна діяльність, педагогічна майстерність, креативність, класний керівник.

Keywords: creative potential, development, creative work, activity, pedagogical skills, creativity, head teacher.

                                          «… немає людей більш допитливих, невгамовних,                     одержимих думками про творчість, як учителі.

                                                              Педагогічна діяльність, яка є сплавом науки  

                                                     і   мистецтва, за своїми компонентами

                                                                           передбачає творчість».  В. Сухомлинський

                                                              

Постановка проблеми

         Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення усієї системи виховання, оновлення змісту, форм, методів духовного становлення особистості на основі гуманізації  життєдіяльності учня, створення умов для самореалізації у різних видах творчої діяльності.  Головною метою виховання  особистості  є підготовка  учнів до повноцінного суспільного життя, яке передбачає виконання ролей громадянина, трудівника, громадянського діяча, сім’янина , товариша [2].  При вирішенні цих завдань особлива роль належить школі,  де закладається фундамент підготовки до життя, забезпечується інтелектуальне,  духовне й фізичне становлення особистості,  формується цілісне світосприймання і світовідчуття. Тому сучасне суспільство та сучасна школа потребують педагогів, здатних вирішувати проблеми навчання та виховання дітей з різних питань на рівні характеристик сучасного     суспільства [5, ст.  575].Для того, щоб дитина змогла виразити себе, реалізуючи свої генетично обумовленні задатки і поривання, необхідні відповідні умови та сприятливі можливості. Саме класний керівник покликаний зосередити в своїх руках усі нитки, що ведуть до ствердження таких умов кожної дитини. У зв’язку з цим підвищується значущість виховної діяльності класного керівника у системі загальної середньої освіти, а разом із нею зростає роль  у створенні умов для оновлення знань і вмінь педагогів та реалізації потреби в особистісному і професійному вдосконаленні.                                                                                                                  

        Один із головних напрямів гуманізації освіти є спрямування на формування педагога нової формації: дослідника, лідера, креативної особистості. Звідси найважливішим завданням освітніх систем є виявлення та реалізація креативного потенціалу педагога. У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року акцентується увага на навчання впродовж життя, важливості розвитку професійної культури та організації самовдосконалення, реалізації креативного потенціалу [6,с.5].                                Одним із сучасних напрямів формування особистості дитини є креативний підхід. Дослідженням творчого потенціалу особистості займаються відомі вчені, такі як: Г. Айзенк, А. Алейніков, Д. Богоявленська, Л. Виготський, В. Лернер, А. Маслоу, О.Моляко, А. Полякова, Я. Пономарьов, В. Рибалко, В. Семиченко, С. Сисоєва, Р. Штайнер, Е. Фромм, Б. Юсов та інші. На їх переконання, креативність – це психологічна основа, механізм, що зумовлює творчу активність людини для самоактуалізації та творчої самореалізації у різних видах життєдіяльності. Важливе місце діяльності педагога-вихователя, класного керівника відведено у роботах В.О. Сухомлинського .

Метою написання статті є спроба визначити основні характерні риси креативності педагогів-вихователів  та  організація методичної роботи загальноосвітнього закладу  щодо впровадження у навчальний процес принципів андрагогіки .

Виклад основного матеріалу.  Вимогою сьогодення є формування покоління вчителів нової генерації, здатних до навчання  та виховання креативних дітей. Тільки креативний педагог-вихователь спроможний креативно підходити до навчання та виховання сучасних учнів, формування їх креативних здібностей.….   В. Сухомлинський вказував, що робота вчителя -  це творчість, а не буденне заштовхування у дітей готових знань. Тому покликання педагога та вихователя у розвитку творчих можливостей, здібностей дитини, формуванні творчої особистості. Умовою реалізіції такого підходу  є креативність педагога-вихователя.                                                                                                                             Креативність - творчі здібності індивіда, які характеризуються готовністю до створення принципово нових ідей, які відхиляються від традиційних або прийнятих схем мислення. Креативність - здатність людини творити незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко розв’язувати  проблемні ситуації [1].

Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця справжнє виховання,  що проникає в характер, неможливе. В. Сухомлинський стверджував, що важливо, щоб поруч з дітьми був вихователь – яскрава особистість. У праці «Методика виховання колективу» він писав: «Пам‘ятайте, що з тієї миті, як у юній душі пробуджується перше наслідування вас, бажання бути схожим на вас, кожне ваше слово набуває для вашого вихованця особливої ваги, кожна ваша думка стає думкою вашого вихованця». .

  Важливою передумовою розв’язання зазначеної проблеми є формування

вихователем  власної креативності. Основні умови перетворення діяльності класних керівників  у креативну: усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі; усвідомлення сутності, значення і завдань власної педагогічної діяльності, її мети; сприймання вихованця як особистості в педагогічному процесі (як об’єкт і суб’єкт виховання); усвідомлення власної креативної індивідуальності. [3]

Джордж Гілфорд виділяє шість параметрів креативності:

- здатність до знаходження і постановки проблеми;

- здатність до генерування великої кількості ідей;

- гнучкість – здатність до продумування різноманітних ідей;

- оригінальність – здатність відповідати на стимули нестандартно;

- здатність удосконалювати об'єкт, додаючи деталі;

- здатність розв'язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу. [4].

Основними ознаками креативності особистості є: інтелект, знання та досвід; широта кругозору; самостійність і сміливість мислення; здатність до критичного оцінювання попереднього досвіду і навколишньої дійсності; діалектичний світогляд; індивідуальність, оригінальність і незалежність у прийнятті рішень;  здатність фантазувати; широке використання наукового підходу в практичній діяльності.…

  Переважна більшість педагогів усвідомлюють важливість тези, що людина навчається протягом усього життя.  Давня мудрість  твердить: «Хто стоїть на місці, той відстає». Отже, той, хто не хоче відставати, мусить рухатися вперед, і не зупинятися, досягнувши вершини, а підійматися вище. У цьому й полягає основна місія сучасного учителя-вихователя.

  Педагогічний колектив загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Могильне працює над педагогічною проблемою «Розвиток творчої особистості», тому структура, форми, зміст методичної роботи  спрямовуються  на поглиблення професійної компетентності кожного педагогічного працівника, ознайомлення із науковими досягненнями, оволодіння новими технологіями, методами навчання та виховання, які безпосередньо впливають на розвиток та самовдосконалення . Наша робота спрямована на створення сучасного творчого інноваційного, креативного середовища. Тому при плануванні методичної роботи з класними керівниками ми  враховуємо:

-рівень професійної компетентності  педагога-вихователя (класного керівника);                                                                                                                   -запити і потреби кожного педагогічного працівника;                                                    -мотивацію до самоосвітньої діяльності;                                                                                        -здатність до саморозвитку.

         За результатами опрацювань наукових статей із даної тематики проведено засідання класних керівників: «Креативність  як інноваційний підхід у вихованні нового покоління»,  «Нові підходи до організації діяльності класного керівника», «Ефективні шляхи розвитку творчої особистості через засоби інформаційно-комунікативних технологій», «Виховний потенціал учнівського самоврядування»,  «Моделювання дослідницької діяльності учнів», «Новітні підходи до організації колективної творчої діяльності». Під час засідань слухачі отримують знання з методології виховання, основних положень нормативних документів, вимог до планування роботи класного керівника, сучасних підходів до діагностування у виховній роботі. Також формуються вміння визначати цілі та сучасний зміст виховання, здійснювати планування роботи класного керівника, визначати структуру циклу управлінської діяльності класного керівника, використовувати інноваційні форми та методи у виховній діяльності, організовувати  креативне середовище в класних колективах та цілком у школі.

   Особлива увага приділяється молодим спеціалістам, які працюють класними керівниками та вихователями,  до них призначаються педагоги-наставники . Надається допомога в проведенні позакласних заходів, більше уваги приділяється виробленню навичок роботи з батьками, вивченню особистості дитини, роботі з розвитку творчих здібностей, вивченню й упровадження нових технологій у виховний процес тощо. Молоді спеціалісти  активніше залучаються до методичної, громадської роботи, беруть участь у семінарах-практикумах, що сприяє  розвитку їх творчих здібностей, підвищення рівня професійної майстерності .

   У співпраці із соціально-психологічною службою школи та заступником директора з навчально-виховної роботи  активно проводяться різноманітні форми роботи з класними керівниками: ділові ігри «Збудуємо школу майбутнього», метод «мозкового штурму», дискусії, обговорення конкретних випадків, критичний аналіз, діагностики. Вважаємо, що найбільш ефективною формою  андрогогічного підходу у розвитку креативності класних керівників  є тренінг. Учасники  тренінгу можуть не лише поповнити знання, а й відпрацювати певні уміння і навички, проявити креативність у вирішенні певних завдань. Цікавою є вправи на розвиток креативності:

«Моє бачення творчого класного керівника, вихователя».  Мета вправи визначити якості, що характерезують креативність класного керівника.

Вправа  «Слово — слово».  Мета вправи - розвиток образного мислення. Гру починають із того, що хтось зага­дує іменник. Наступний учасник має придумати речення, у якому є загаданий іменник. Остан­нє слово (іменник) у цьому реченні є основою для складання речення наступним учасником. Заборонено вживати слова, які вже звучали. Наприклад:  Яка пташка, така й пісня.  З пісні не викинути слів. Слово — наймогутніша зброя. Добра зброя — у доброго козака. Козак — частина великого українського народу. Народ сильний своєю єдністю. Єдність людей — безцінна сила. Найбільша сила — це любов і краса.

Вправа «Мої асоціації». Використовується,  щоб з'ясувати асоціації до поняття «творча особистість» , назвати риси характеру притаманні творчим людям та провести паралель із власними рисами характеру.

 Вправа «Інше призначення предмету» дає можливість усвідомити бар'єри  креативності. Кожен  предмет має своє пряме призначення. Наприклад, молотом – забивати цвяхи. Але часто ми використовуємо предмети не за призначенням. Наприклад: молотком можна притримати папери на столі; використати як якір під час будівельних робіт;  як ручка для важкої сумки. Завдання вправи  назвати нестандартний спосіб використання даного предмета. Предмети: кулькова ручка, чашка, указка, газета, ложка, книжка.

      Більшість методів роботи з класними керівниками передбачають роботу з використанням інформаційних технологій, різних видів мультимедійних ресурсів,  які сьогодні створюють прекрасну можливість для універсальності освітнього процесу протягом усього життя завдяки гнучкості та адаптації до індивідуальних потреб особистості.

  Усі форми методичної роботи, тематика занять психолого – педагогічних тренінгів, педагогічних читань, сприяють підвищенню педагогічної майстерності, розвитку  креативності педагогічних працівників. 

 Висновок. Андрагогічний підхід у системі роботи начального закладу забезпечує мотивацію  розвитку креативності та  творчої активності класних керівників, самовдосконалення, що сприяє розвитку професіоналізму. Креативність є необхідною складовою  педагога-вихователя  для педагогічного зростання та виховання дітей. Розвиваючи креативність у собі, ми розвиваємо її в наших вихованцях, формуємо нове покоління креативно мислячих, творчо діючих  особистостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта / Дж. Гилфорд; пер. с англ.Э.А. Голубевой // Психология мышления [зб. / ред. А.М. Матюшкин]. - М.:Прогресс, 1965. - С. 443-456.

2.Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в навчальних закладах на 2016-2017н.р.

3. Павленко  В.В.. Креативність учителя як чинник розвитку педагогічної творчості:збірник матеріалів  Всеукраїнської науково-методичної інтернет-конференції  -.Кіровоград: КОІППО, 2015

4. Психологія.  Креативність, або творчі здібності [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://studme.com.ua/106112075639/psihologiya/kreativnost_ili_tvorcheskie_sposobnosti.htm

5. Рибалка В.В. Теорії особистості у вітчизняній психології та педагогіці: навч. посіб. /

В.В. Рибалка – Одеса: Бакаєв В.В., 2009. - 575 с.

6. Стратегія розвитку системи освіти України на період до 2021 року [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: http://osvita/ mon.strategiya

    Відомості про автора:

Тищук Раїса  Вікторівна, педагог-організатор загальноосвітньої школи І-ІІІступенів с. Могильне Гайворонського  району  Кіровоградської області